Лі Хунчжи
22 березня 1997 року

Перед завтрашньою конференцією я б хотів дізнатися, чи маєте ви якісь запитання. Можете поставити мені їх сьогодні.

Учень: Чи втрачаю я Де, коли витрачаю гроші чоловіка?

Учитель: Такої проблеми не існує, між чоловіком та дружиною і мають бути такі стосунки. Чому зараз ти ставиш подібне запитання? Тому що сьогодні люди штучним чином уже зіпсували моральні цінності. Наразі деякі люди виступають за звільнення жінок. Це дуже чутлива проблема. Дехто каже: «Ми, жінки, багато страждаємо. Жінки мають звільнитися, мають стати рівними з чоловіками, мають стати сильнішими». Чому це відбувається? А тому, що деякі чоловіки надто погано ставляться до жінок, і жінки почуваються скривдженими. Скажу вам, що коли суспільство псується, людям дуже важко побачити фактори «за лаштунками», а також справжні причини тих чи інших поганих явищ. Люди люблять обговорювати проблему всередині самої проблеми.

Насправді скажу вам, що ця пропаганда звільнення жінок також з'явилася вже після того, як суспільство зіпсувалося. Не можна сказати, що саме жінки зазнають жорстокого поводження з боку чоловіків. Деякі чоловіки також погано поводяться з іншими чоловіками, деякі жінки пригнічують інших жінок і, відповідно, деякі чоловіки погано ставляться до жінок. Просто коли чоловіки пригнічують жінок, це викликає більше уваги. Насправді є владні жінки, які пригнічують чоловіків. Усе це спричинено моральним розкладанням усього суспільства. Насправді відносини між чоловіками та жінками — це відносини між твердістю та м'якістю, тому пригнічення жінок з боку чоловіків є більш очевидним. Але чому я кажу, що таке явище неправильне і що пропаганда самостійності та незалежності жінок помилкова? Сучасні люди звикли судити давніх людей, спираючись на уявлення сьогодення, які вже зіпсувалися, і тому вони вважають, що в давнину жінки зазнавали пригнічення. Насправді це зовсім не так, як уявляють сучасні люди. У Стародавньому Китаї і фактично в усьому світі — західні суспільства теж були такими — чоловіки знали, як поводитися зі своїми дружинами, знали, як піклуватися про них, як їх любити та оберігати. Своєю чергою, дружини знали, що повинні піклуватися про своїх чоловіків. Саме так співіснують Їнь та Ян. Коли два Ян стикаються один з одним, то починається бійка, якщо зіткнуться разом дві Їнь, то теж буде погано. Їнь та Ян просто доповнюють одне одного та є взаємозалежними.

Однак у наші дні, подумайте про це, щойно хтось починає ратувати за визволення жінок, жінки одразу почуваються пригніченими й думають, що час їм повстати. Однак що відбувається потім? Розлучення, сварки, покинуті діти та інші соціальні проблеми. Корінна причина полягає не в тому, чи звільнені жінки, а в тому, що моральність людського суспільства зіпсувалася. Хіба не в цьому причина? Це і є корінна причина. Якщо, намагаючись розв’язати проблему, не розв’язувати її докорінно, а лише виправляти поверхневі прояви, то так можна владнати лише старі суперечності, але з'являться нові, і суспільство й далі розвиватиметься спотвореним чином. У суспільстві багато людей розмірковують про проблеми, перебуваючи всередині цих конкретних проблем. Якщо для вирішення кризи використовувати метод боротьби, то таким чином ніколи не вдасться досягти мети. Людство не знає, чому останнім часом воно стало таким. Коли всі розглядають проблему, перебуваючи всередині неї, то починають приймати різні закони, щоб накласти на людей різні обмеження. Але якщо зіпсувалися серця людей, то виникають нові ще більш спотворені та серйозні проблеми. Тоді знову встановлюють нові закони. Відтак, людство блокує себе й у результаті закриває себе настільки, що вже більше немає жодного вільного простору. Ба більше, ці речі несуть у собі численні соціальні проблеми.

Відповідно до вчення про Їнь та Ян, жінки мають бути м'якими, а не твердими. Чоловіки належать до Ян та є сильними. Жінки належать до Їнь і є м'якими. Коли твердість і м'якість поєднуються, обов'язково буде прекрасна гармонія. Річ не в тому, що зараз чоловіки люблять утискувати жінок, просто це суспільство зіпсувалося. І чоловіки, і жінки погано поводяться з іншими. Водночас сьогодні виникло таке явище, у якому Їнь і Ян помінялися місцями. У Китаї це найпомітніше. Подивіться: серед спортсменів більше медалей виборюють жінки, а чоловіки рідко здобувають медалі. Ось так це проявляється. Чому? У всіх сферах спостерігається процвітання Їнь і занепад Ян. Це спричинено тим, що Їнь та Ян помінялися місцями. Побічний вплив також чинить і пропаганда так званого звільнення жінок. Це падіння моралі призвело до зміни духовного стану людей у суспільстві. Насправді глибоко в душі жінкам не подобається, що їхні чоловіки нагадують ягнят — схожих на жінок, чи не так? Їм нестерпно, що їхні чоловіки не можуть бути мужніми й не можуть поводитися як справжні чоловіки. Однак, з іншого боку, коли чоловіки стають твердими та сильними, то жінки не витримують цього. Хіба не так?

Люди не знають, що потрібно шукати докорінні причини всіх проявів зіпсованості людства. Вони вирішують конкретні проблеми всередині цих проблем: тут виникла проблема — прийняли якийсь закон; там постала проблема, прийняли ще один закон. У результаті це блокує людей настільки, що ти начебто опиняєшся в клітці, навіть поворухнутися неможливо. Зрештою закони створюють безвихідь. Законодавці завжди хочуть керувати іншими, але вони не очікують, що врешті-решт ці закони почнуть обмежувати і їх самих. Люди страждають через те, що самі собі створили. Хіба не так? Тому ви не повинні слідувати за зіпсованими суспільними цінностями, плисти за течією, посилюючи хвилі й виправдовуючи себе тим, що оскільки звичайні люди так чинять, то, мовляв, і ми теж будемо так чинити. Ось чому я говорю, що ми не повинні бути такими самими, як звичайні люди. Адже звичайні люди цього не бачать.

Основним виходом для людства є не закони, які контролюватимуть людей, а вдосконалення чеснот у всьому світі. Якби моральність людей покращилася, то ніхто б нікого не пригнічував, оскільки люди поважали б одне одного. Хіба було б тоді стільки поганих людей? Навіть поліція тоді б перестала бути потрібною. Якщо люди поводяться краще ніж під контролем поліції, навіщо тоді вона потрібна? Якщо всі поважають чесноти, навіщо тоді закони? Як відомо, у Стародавньому Китаї, а також і в інших частинах світу, коли норми моралі людей були високими, не існувало таких законів. Були лише прості правила монарха. Як стандарт для оцінки добра і зла люди використовували норми моралі. Добре чи погано хтось вчинив, оцінювали на базі моральних цінностей. «Ця людина не має чеснот» — ось так одним висловом, на базі моральних норм, і могли дати оцінку; окружні судді теж на основі критеріїв доброчесності розглядали позови. Безчесна людина отримувала вирок — побиття палицями; якщо людина ще гірша, то їй відрубували голову. Якщо хтось перестав бути людиною, то йому відрубували голову — не потрібний був такий, хто псував людські моральні принципи. Люди, живучи в цьому світі, мають певні моральні цінності, стандарти доброчесної поведінки. Якщо втратив такі цінності, то став подібним до тварини. Навіщо такий потрібен? Хіба не слід його відсіяти? Зараз уже важко виправити мислення сучасного людства. Ви бачите, що виникло явище фемінізму, та хіба в інших областях не виникли подібні проблеми? У людському суспільстві надто багато соціальних проблем. Єдиний вихід — виправити душу людини.

Учень: Молоді люди хочуть одружитися. Чи є це пристрастю?

Учитель: У материковому Китаї дуже мало людей відвідує храми — зараз не говоримо про білих людей та представників інших націй, — тож якби я пішов у ченці й став поширювати Фа в храмах, було б неможливо, щоб люди в ще більших масштабах, зокрема ті, хто має для цього сприятливу долю, отримали Фа. Щоб люди отримали Фа, я використав саме таку форму — передаю наш метод практики в суспільстві. А відтак, ми маємо відповідати звичаям суспільства, учні мають відповідати звичайному способу життя й водночас практикувати самовдосконалення — ось така форма. Тому ми ретельно й в усіх деталях продумали, як розповсюджувати Закон.

Якби я пішов у храм, то не став би одружуватись. Але я знав, що в майбутньому дуже багато людей вивчатиме Фа. У майбутньому всі про нього дізнаються, і люди білої раси, і жовтої, і будь-якої іншої, усі неодмінно дізнаються про Фа. Тоді може виникнути велика проблема: що станеться, якщо ніхто не буде вступати в шлюб? Адже всі будуть брати приклад із мене. Передаючи Закон, я також показую свій власний приклад, і, схоже, деякі навіть хочуть наслідувати мої рухи й те, як я одягаюся. Тому я приділяю цим речам велику увагу. Я маю не тільки передавати праведний Закон, а й поводитися праведно. Усі ви бачили мою фотографію в касаї, її буде залишено майбутнім учням-професіоналам. А в костюмі я передаю Закон Будди в світському суспільстві, і це безпрецедентна подія з часів створення Неба та Землі. Оскільки Фа передається таким чином, наше вдосконалення має відповідати формі суспільства.

Якби я зробив щось не так, у майбутньому людство зазнало б серйозних змін. Як відомо, Будда не їсть м'яса. Існує безліч шкіл удосконалення. Хоча не всі вони такі категоричні, як буддизм, у питанні споживання м'яса, проте в удосконаленні потрібно відмовитися від пристрасті до нього. Я передаю цей Фа серед звичайних людей, наставляю учнів практикувати в суспільстві. Оскільки так багато людей уже практикує Дафа, якщо я не їстиму м'яса, то в майбутньому люди теж не будуть його їсти. Тоді спосіб життя та харчові звички людей зміняться. Однак Пробуджені знають, що м’ясо суттєво зміцнює організм людини, у цьому плані вегетаріанська їжа, безсумнівно, не може його замінити. Звичайно, нас, удосконалювальників, це не стосується. Якщо практикувальники не їдять м'яса, їхнє здоров'я навпаки стає ще кращим. Це тому, що вони практикують удосконалення. Але якщо це звичайна людина, і вона не їсть м'яса, то гарантую, що в її організмі виникне дефіцит поживних речовин.

Якщо ніхто не буде одружуватись, то людство втратить потомство, хіба тоді йому зрештою не настане кінець? Ми все це продумали. Для тих удосконалювальників, які стали буддійськими ченцями, дійсно існує правило, згідно з яким їм не можна одружуватись. Однак серед численних методів удосконалення це правило не є абсолютним. У минулому, у різні історичні періоди, різні епохи, різні цикли цивілізації вимоги до вдосконалювальників були різними.

Відмова від шлюбу має на меті усунути дві речі: людські бажання та сексуальну пристрасть. Однак не можна вимагати, щоб учні відразу цього досягли, удосконалюючись серед звичайних людей. Адже людям усе ще треба породжувати потомство. До того ж учнів, які вдосконалюються серед звичайних людей, дуже багато. Не можна вимагати, щоб люди практикували в суспільстві й водночас були відірвані від життя цього суспільства. Абсолютно неприпустимо, щоб людське суспільство зникло! Тобі здається, що людство погане, але воно теж є частиною нашого Всесвіту, який пронизує все зверху донизу, і це також один із проявів Закону на найнижчому рівні. Тому людство неодмінно має існувати. Якщо ж окремі люди не хочуть одружуватися, то нічого страшного. Це їхня особиста справа, і це не помилка. Однак слід зазначити, що відмова від шлюбу не є пристрастю. Ми не повинні помилково вдатися й до іншої крайності, уважаючи, що досягти Повної Досконалості можна лише, якщо піти в ченці.

Наприклад, протягом багатьох тисяч років люди, які практикували різні відомі методи вдосконалення, зокрема систему Будди, систему Дао, первісне християнство, так само як і люди, які йшли вдосконалюватись у глухі гори, не брали шлюбу. Так і сформувалося уявлення, що якщо людина вдосконалюється, то не повинна одружуватись. Це стало великою перешкодою для поширення нашого Фа в суспільстві. У жодному разі не можна, щоб через таке уявлення наші практикувальники в суспільстві не брали шлюбу. Форма нашого сьогоднішнього вдосконалення полягає в тому, щоб у найскладнішому натовпі людей підвищувати себе, а не тільки підвищувати Фу-юаньшень або вдосконалювати якісь інші речі. Ти неодмінно мусиш гартувати своє серце в найскладнішому середовищі звичайних людей. Учні, які вдосконалюються в суспільстві, обов'язково мають відповідати станові цього суспільства, і це невід'ємна частина Фа. Ви розумієте, про що я говорю? Однак людські бажання та хіть є пристрастями, які неодмінно потрібно усунути. Ті минулі методи вдосконалення або стародавні релігії не повинні впливати на вас та навіювати думку, що в удосконаленні обов’язково потрібно наслідувати їхні звичаї. Це не так. Форма нашого сьогоднішнього вдосконалення, цей метод, який я залишив вам, зокрема різні вимоги щодо поширення Закону в сучасному суспільстві — усе це буде залишено для майбутніх поколінь.

Усі ви знаєте про наші чіткі принципи: наприклад, ми не втручаємося в політику; не ведемо управління, як у якійсь суспільній організації; не маємо ієрархії; не торкаємося грошей. Фа, безперечно, не може дати людині якусь посаду. У суспільстві ти можеш робити будь-які справи, навіть стати чиновником будь-якого рангу, усе це не проблема й не вплине на твоє вдосконалення. Це справи суспільства пересічних людей. А твоє самовдосконалення — це інша справа; тобі треба розділяти справи, які ти робиш у суспільстві звичайних людей, і самовдосконалення. Це різні речі. Наприклад, якщо робота, яку ти виконуєш серед звичайних людей, приносить користь суспільству та людству, то ти лише накопичуєш Де, але це не вдосконалення. Це дві різні справи. У жодному разі не можна їх змішувати в одне поняття. Хтось каже: «Завдяки своїй роботі я накопичую Де, роблю добро, і в майбутньому зможу досягти Повної Досконалості». Якщо людина не вдосконалюється на практиці, то хоч навіть вона стала главою або лідером релігії, хоч навіть будує храми й зводить статуї Будд, вона однаково не досягне Повної Досконалості. Вона даремно тішить себе такими думками. Робота — це робота, вона ніколи не замінить удосконалення. Самовдосконалення — це самовдосконалення, справи звичайних людей — це справи звичайних людей. Якщо робиш щось для релігії — це рівнозначно тому, що робиш щось для звичайних людей. Ті, хто пішов у ченці, не є Буддами. Будда визнає серце людини, а не релігію. Це різні речі, не треба це плутати.

Учень: Учителю, хочу передати Вам вітання від учнів із Шеньчженя та Гуанчжоу. Вони просили мене обов'язково передати вам вітання.

Учитель: Скажи їм, що в душі Вчитель завжди думає про всіх учнів.

Учень: Скоро учень старших класів складатиме вступні іспити до вишу. Йому потрібно багато готуватися, і залишається мало часу на вправи. Що робити в такій ситуації?

Учитель: Це не проблема. Вправи нашої практики є допоміжним засобом для досягнення Повної Досконалості. Хоча вони дуже важливі, але ще важливіше вдосконалювати свою душу. Якщо в душі ти весь час розглядаєш себе як удосконалювальника, то якщо певний період, навіть досить тривалий, ти справді настільки зайнятий, що не маєш часу для вправ, то в тебе однаково зростатиме Гун. Однак є один момент, ти можеш подумати: «Якщо Вчитель так сказав, то я і не виконуватиму вправ». Так не годиться. Це інша крайність. Оскільки зараз особлива ситуація, можна все оцінювати особливим чином. Адже Закон Будди має безмежну силу. Що означає фраза «Закон Будди має безмежну силу»? Це означає, що він має достатньо способів, щоб урятувати будь-яку людину, враховуючи її конкретну ситуацію.

Учень: Чи дозволите Ви завтра зробити відеозапис?

Учитель: Можливо, ви вже чули, що в материковому Китаї багато людей вивчає Фа, який ми поширюємо, і я вже більше не проводжу курсів. Я також не зустрічаюся з учнями в материковому Китаї. Насправді я вже три роки не зустрічався з ними. Проте учнів стає дедалі більше, і це привернуло увагу суспільства. Вони побачили, що стільки людей прийшли вчитися, і до того ж, щойно вони починають практикувати, як відразу відчувають, що це добра річ. Як ви самі кажете, коли люди починають удосконалюватись, то відразу стають дуже твердими. Коли кількість таких людей збільшилась, це змусило деяких людей у Китаї замислитись. Багато людей оцінює мене та Закон з погляду звичайних людей. Робити добро людям теж важко. Це тому, що серце людини неправедне. Щоб уникнути всіх цих зайвих неприємностей, останнім часом на зустрічах з учнями в деяких країнах я зазвичай не дозволяю робити аудіо- та відеозаписи. Яка причина? Щоб менше передавали такі речі до Китаю. Хоча ми не втручаємось у політику, не маємо жодної політичної складової, але погані люди можуть завдати нам шкоди. Прагнучи створити хаос, вони можуть використати цитати, вирвані з контексту. Головне, щоб не спричинити неприємностей і щоб наш Фа передавався людству та майбутнім поколінням у праведний спосіб, без помилок і без найменших відхилень. Якщо ми зазнаємо зайвих втрат, то в майбутньому будемо сильно жалкувати. Ми повинні думати не лише про сьогоднішній день.

Ні звукозаписи, ні відеозаписи не збережуться в майбутньому, неодмінно так. Ви знаєте, що вже зараз деякі з них почали стиратися, тобто раніше було зображення, а зараз пропало, а на звукозаписі зник звук. Поступово записи стираються. Деякі речі не можуть зберегтися в такому вигляді. Я розповідаю Фа відповідно до вашої конкретної ситуації. Коли це прослухають ті, хто має іншу ситуацію, то їхнє сприйняття буде іншим. А «Чжуань Фалунь» можуть читати всі. Ось така ситуація. Вам вирішувати, як чинити. На це питання я не відповів категорично.

Учень: Учителю, я прилетів із міста Шанхая. Шанхайські учні дуже сумують за Вами. Минулого разу після повернення з міжнародної конференції я розповів їм про зустріч із Вами, і в них потекли сльози. Вони попросили мене передати Вам від них вітання.

Учитель: Скажи їм, що я дуже шкодую, що в ті роки, коли навчав практиці, мені не вдалося побувати в Шанхаї. Щоб залишити для Закону правильний шлях, я їздив лише туди, куди мене запрошували місцеві організації цігун, науково-дослідні асоціації цігун або державні установи. Я не чинив так, як інші майстри цігун, що нагадують вуличних торговців. Оскільки із Шанхаю мені не надсилали запрошення, поїздка затрималася. Пізніше, коли вони мене запросили, я вже закінчив передавати практику. Мені дуже шкода, що не вдалося поїхати в це велике китайське місто, щоб передати там Фа. Найбільшим містом у Китаї після Пекіна є Шанхай. Звичайно, я знаю, що багато жителів Шанхаю вивчає Фа. Мене тішить, що хоч я і не поїхав туди, але поширення та розвиток Великого Закону в Шанхаї йде дуже добре, Закон вивчають старанно, це чудово.

Учень: Учителю Лі, я учень із Пекіна. Усі пекінські учні передають Вам вітання.

Учитель: Учні з Пекіна, а також з багатьох інших регіонів, я теж дуже сумую за вами. Але я не наважуюсь зустрічатися з вами. Бо якщо я зустрінуся з вами, і хтось один мене побачить, то за кілька годин прийдуть десятки людей; за день, можливо, збереться кілька тисяч, а на другий день, можливо, прийде понад десять тисяч. Люди з інших регіонів також приїдуть, як сьогодні — багато учнів приїхало з інших місць. Тоді це може спричинити деякі негативні реакції в [китайському] суспільстві. Тож я не можу зустрічатися з вами. Водночас, я думаю, що якщо ми змогли без відхилень поширити цей Фа в суспільстві з такою жорсткою системою контролю, то подолали дуже суворий період випробування в історії. Тож у майбутньому, у будь-який історичний період ми будемо мати непохитну основу, чи не так?

Учень: Деякі учні привезли з Гонконгу та Китаю книги «Чжуань Фалунь». Чи можна їх продавати в залі конференції?

Учитель: Якщо ви маєте «Чжуань Фалунь» і хочете під час конференції зробити для інших добру справу, надати зручність тим учням, які ще не мають книги, я думаю, що в цьому немає помилки, можна так чинити. Ви ж робите це не заради слави та вигоди, тож тут немає проблеми. Але перш ніж це робити, краще спочатку повідомити про свій намір відповідальним особам у США, щоб не виникло жодних непорозумінь. Я гадаю, що це не проблема.

Ті з присутніх, хто зустрічався зі мною минулого разу, уже пройшли певний процес удосконалення. Я думаю, що ви вже маєте певне розуміння Фа й не будете чинити безвідповідально. Чому я настільки впевнений у цьому? Тому що ви знаєте, чого я навчаю. Нам нічого не потрібно, ми звертаємо увагу лише на серце людини. Якщо людське серце не може змінитись, то цей Фа передавався даремно. Жодна форма примусу не може змінити серце людини. Тому ми не встановлювали жодних правил, не вимагали, щоб ти поводився певним чином. Ми не пішли таким шляхом. Як ви знаєте, Фа може успішно поширюватися, навчатись Фа приходить дедалі більше людей і він відіграє таку добру роль у суспільстві — усе це пояснюється тим, що Фа вже вкорінився в серцях людей, тому вони знають, як потрібно чинити; більше не потрібно, щоб хтось їм підказував. Немає необхідності, щоб я їм казав, як треба чинити. Тому я не хвилююсь. Якщо з присутніх тут хтось учинить погано, то решта одразу це помітить. Адже у вас є Закон, і тому учні будуть використовувати Закон для оцінки, гарантую, що це так.

Учень: Ви сказали, що Закон потрібно поширювати не лише серед нас, китайців, а й серед людей інших національностей. Чи не могли б Ви підказати, як це робити краще?

Учитель: Щодо цього немає жодних особливих правил. Закон поширюється саме для людей. Зараз книгу вже перекладено німецькою, японською, корейською, французькою, англійською мовою, а також російською тощо. Загалом уже є багато перекладів. Начебто робиться переклад італійською. Над перекладами на інші мови також іде інтенсивна робота.

Цю роботу виконують групи перекладачів. Щойно матеріали буде підготовлено, тоді всі й зможуть їх читати. Ми не встановлювали конкретних правил, як саме потрібно поширювати Фа. Думаю, ми хочемо розповсюджувати Фа, бо розуміємо, що цей Фа чудовий, і тому цінуємо його. Саме тому, що він чудовий, тобі хочеться розповісти про нього іншим. Отже, поширення цього Фа загалом іде від серця до серця, від людини до людини. Здебільшого використовується така форма поширення. У Китаї вже понад двадцять мільйонів людей практикують і вдосконалюються. Якщо додати тих, хто практикує час від часу, то число сягне ста мільйонів. Тим часом у суспільстві все тихо та спокійно, начебто ніхто й не знає. Тобто люди поширюють Фа від душі до душі, передають устами та серцем. Уже сформувався такий досить потужний тренд. Немає особливих правил, усі роблять це за власним бажанням. Ви розумієте, що я маю на увазі? Ми не встановлювали жодних конкретних методів поширення, оскільки в системі Будди говорять про порятунок усіх живих істот. Хоча ми говоримо про порятунок людей, але це не означає, що ви самі вже рятуєте людей. Ви ж іще вдосконалюєтеся, а отже, ще не можете рятувати людей. Однак якщо ти познайомив інших із Законом, то це і є найкращий спосіб допомогти іншим отримати Фа. У майбутньому люди дізнаються, наскільки він дорогоцінний. Хоч скільки грошей чи речей ти даси людині, це не так добре, як ти б познайомив її із цим Законом. Цей Фа може відродити моральність цілого регіону, нації, країни і навіть усього людства, може принести людям щастя та гармонію. Тільки тоді люди зможуть розвиватися сприятливим чином.

Учень: Після того, як я почав навчатися Закону Будди Фалунь, насамперед я стараюся добре виконувати свою роботу. А книгу читаю у вільний від роботи час.

Учитель: Хіба це не найкраще? Те, з чим ти стикаєшся в побуті, на роботі чи в суспільстві, можливо, відіграє роль підвищення в плані якихось твоїх пристрастей. Коли ти стикаєшся з якоюсь проблемою, можливо, вона виникла, щоб усунути твою пристрасть, допомогти тобі в чомусь. Щойно людина стала на шлях удосконалення, у її житті відтоді не відбуватиметься нічого випадкового. Це тому, що ваше вдосконалення ретельно розплановано, часу на вдосконалення небагато, тому не може бути нічого випадкового. Усе розплановано з дуже щільним «графіком». Ти не повинен сприймати як випадковість навіть ті дрібні, тривіальні речі, з якими стикаєшся в повсякденному житті, які здаються тобі випадковими, тому що з тобою не можуть постійно відбуватися різні чудеса, і ти не можеш вирушити в інший простір, щоб там удосконалюватись. В іншому разі ти не зміг би підвищуватися. Ти, як і раніше, перебуваєш у цьому звичайному світському середовищі, стикаєшся з такими самими суперечностями, які відбуваються й серед простих людей, ведеш звичайний спосіб життя, як усі. Усе те, з чим ти стикаєшся, не дуже відрізняється від того, з чим ти стикався в минулому. Але якщо ретельно подумаєш, то побачиш, що різниця все-таки є. Усе це виникає з метою підвищити тебе в удосконаленні.

Учень: Учителю, Ви говорите про Істину, Доброту, Терпіння. За певних обставин одна людина зрадила іншу, якій ми, своєю чергою, пообіцяли допомогти покарати негідника. Чи можемо ми це зробити?

Учитель: Ось як ми думаємо, і в книзі також говориться про це: коли ти стикаєшся з якоюсь пригодою, яка тебе злить, і ти хочеш втрутитися, я не кажу, що цього робити не можна. Коли зіткнувся з цим, можна сказати кілька слів. Можливо, твої слова не відіграють жодної ролі. Можливо, ти говориш неправильно. Це тому, що ти не бачиш, що стоїть за суперечністю між ними, тобто який тут існує передвизначений зв'язок. Наприклад, один ударив іншого кулаком. З позиції звичайної людини тобі здається, що той, хто вдарив іншого, неправий. Не можна бити людину. Однак, якщо відсунути час назад, то ти побачив би, що в першій половині життя або в попередньому житті той чоловік перший ударив його кулаком. Нам, удосконалювальникам, не можна розглядати людину, обмежуючись одним її переродженням. Потрібно дивитися на її існування загалом. Ось і виходить, що та людина просто була щось винна іншому.

Це нормально, що такими справами опікується поліція. Звичайні люди керують звичайними людьми — це відповідає принципам суспільства та не порушує жодних норм. Але я виступаю за те, що ви як удосконалювальники повинні рідше втручатися в такі справи, максимально намагайтеся не втручатися. Чому? Тому що тільки-но ти втрутишся, легко можеш зробити помилку. Ситуація не така, як тобі здається, але ти як удосконалювальник хочеш будь-що-будь вирішити її саме таким чином. Тоді ти можеш створити карму. Можливо, ти затримав хід якоїсь справи, або зіпсував її. Початково Бог запланував, щоб ця людина в нинішньому житті повернула іншому кармічний борг. Але вона його не повернула. Тоді потрібно буде знову зібрати їх разом, щоб повторити це ще раз. Ось це я і маю на увазі. Однак якщо ти справді зіткнувся з жахливими речами, такими як убивство чи підпал, і залишився осторонь, то це вже проблема із Сіньсін. Ти ж удосконалюєшся. Навіть Бог втрутився б, чи не так? Але, з іншого боку, зазвичай наші учні рідко стикаються з такими подіями або навіть узагалі не стикаються. Тобто у твоєму житті не планують такого роду пригоди. Це тому, що всі заплановані події повинні мати значення для підвищення твого Сіньсін. Якщо вони не відіграють такої ролі, то наші учні з такими речами стикаються рідко, або взагалі не стикаються.

Що стосується зради або обіцянки, яку дали звичайній людині, — усе це справи звичайних людей. Якщо почав удосконалюватися, потрібно оцінювати все на основі Закону, вимагати від себе за критеріями вдосконалювальника. Якщо оцінювати все за критеріями звичайних людей і думати: це «зрада» чи «порушення обіцянки звичайній людині», тоді хіба ти не є звичайною людиною?

Учень: Китайські студенти в США із пристрастю вивчають нудні предмети природничих наук.

Учитель: Думаю, завтра я розповім про це питання. Висловлю вам один принцип: людська історія та наука насправді мають помилкове розуміння. Основи їхнього розвитку, основи пізнання людства, природи та матерії — помилкові. Через це і занепала мораль нинішнього суспільства. Це дуже серйозна проблема. Я розповім про це завтра. Однак слід зазначити, що якби люди не мали знань, то сьогодні не змогли б читати «Чжуань Фалунь». Принаймні, не змогли б побачити в книзі вищого та глибшого змісту. Отже, можливо, ти не випадково набуваєш знань. Майбутнє людство розвиватиметься на новій науковій основі, і певні знання йому знадобляться.

Я думаю, що коли прийде час, ви, учні Дафа, природно знатимете, що потрібно робити. Можливо, усі ці речі невипадкові. Тому ви просто вивчайте те, що зараз маєте вивчати. Не вважайте це пристрастю. Я чув, що якийсь практикувальник кинув навчання, бо зробив щось не так, коли тільки приїхав до США. По-моєму, хоча на початку він, можливо, і припустився помилки, але зараз він додав до неї ще одну помилку. Коли так трапилося, не треба навмисне створювати труднощі для свого подальшого життя: деякі скоєні вами помилки не можна виправити, використовуючи форми чи способи, наявні за тих [минулих] обставин. Коли в душі вже зрозумів, що помилився, і вирішив відтепер більше так не робити, то такі помилки можна виправити, якщо надалі чинитимеш краще, подальшими досягненнями загладиш помилки. Я гадаю, що тут немає проблеми. У таких випадках ми не вимагаємо, щоб ти, якщо колись припустився помилки, неодмінно прагнув повернути назад ту ситуацію і в тій самій формі намагався виправити минулі помилки. Нам не треба так чинити. Інакше кажучи, не треба створювати труднощі для вдосконалення, не треба створювати труднощі в житті. Студентам ми зараз лише можемо порадити навчатися добре. Ви ж студенти, тому маєте старанно навчатися.

Або, припустімо, ти працюєш у якійсь галузі. Оскільки це один із видів діяльності в суспільстві звичайних людей, то, відповідно до принципів людського суспільства, твоя робота приносить користь людству в просторі цього рівня, тому ти маєш добре виконувати свої обов’язки. Адже людство є проявом життя на найнижчому рівні Великого Закону Всесвіту.

Учень: Учителю, хочу передати Вам вітання від німецьких учнів.

Учитель: Я бачив запрошення з Німеччини. У листопаді минулого року в холодний сезон із Росії теж надійшло запрошення. Коли потеплішає, знайду час та поїду туди.

Учень: Учителю, я емігрував до Японії. Ми завжди хотіли, щоб Ви, якщо буде час, відвідали Японію.

Учитель: Коли я читав лекції в місті Гуанчжоу, там був один японець. Прослухавши лекції, він повернувся до Японії і зібрав там кілька людей, японців. Схоже, що всі, хто навчався, були людьми похилого віку. Минув якийсь час, але він усе ще не міг залишити той цігун, який практикував раніше, тому ми більше не контактували з ним. Оскільки ті, кого він навчав, теж змішували практики, ми не підтримували з ними зв’язок.

Учень: Мій чоловік японець, але йому дуже подобається Дафа. Він уважає його дуже добрим.

Учитель: Можливо, існує різниця в культурі. Але я думаю, що якщо японці справді зможуть вивчати Дафа, то їм буде легше, ніж білим людям. Це тому, що спосіб мислення східних людей однаковий. У західних людей спосіб мислення інший. Але коли західні люди починають вивчати Дафа, то в них теж непогано виходить. У Японії я був один раз. Просто подивився, як живуть японці.

Учень: Якщо в майбутньому цей Дафа стане духовним Законом для людей, то що тоді станеться з різними галузями науки, наприклад, із філософією чи літературою?

Учитель: Усе зміниться. Причому все оновиться. Люди тоді стануть повністю по-іншому оцінювати суспільство, самих себе й усі сфери знань. Зараз у Пекіні багато наших учнів знають, що вони не такі, як інші. Вони кажуть: «Ми належимо до нового людства». Звісно, я не підтверджую цих слів, просто передаю ідею. Можна точно сказати, що спосіб мислення та методи пізнання будуть іншими. Безперечно, так і буде. У процесі того, як ти будеш безперервно поглиблювати своє вивчення Фа, у тебе виникне нове розуміння щодо всіх питань. Присутні тут мають порівняно високу кваліфікацію та освіту, також є багато китайських студентів, які приїхали сюди на навчання. До вас поступово буде приходити розуміння, і ви виявите, що пізнання звичайної людини щодо кожного питання відрізняються від ваших. Як я щойно сказав, це тому, що всі знання людства розвивалися на хибній основі. Сюди входить, наприклад, те, як людство оцінює свій власний розвиток, як розуміє свої витоки й походження (так звана теорія еволюції взагалі є помилковою), як людство розуміє матерію, Усесвіт і життя, а також наш матеріальний світ і простори Всесвіту.

Учень: Коли Чжу-юаньшень входить...

Учитель: Чжу-юаньшень зазвичай входить незадовго до народження дитини. Але тут немає якогось правила. Це може статися й прямо в момент народження, а може набагато раніше, за півмісяця, місяць до народження або ще раніше. Усе це можливо.

Учень: Як Ви ставитесь до клонування людей людьми?

Учитель: Коли людство не має моральних норм, воно може робити все що завгодно. Після того як така людина з'явиться на світ, вона не матиме уявлення про батьків, про людську етику та мораль — це дуже страшно. Вона навіть може клонувати іншу людину, замінити її та вбити оригінал. Такі явища виникають у результаті падіння моралі людства. Але я думаю, що клонування людини не відбудеться, тому що Бог не дозволить. Якщо ж справді когось клонують, це буде вже не людина. У неї може увійти лише демон. Бог не дасть їй Чжу-юаньшень.

Учень: Якщо метиси практикують удосконалення, то до якого Небесного світу вони потраплять?

Учитель: Як людина, метис уже втратив зв'язок із Небесними расами. Якщо він удосконалюється, його зовнішній вигляд уже не важливий, усе залежить від його Юаньшень. Якщо його Юаньшень належить до білої раси, то він білий; якщо до жовтої, то жовтий; якщо до чорної, то чорний. Якщо він удосконалюється, це вже зовсім інша справа.

Учень: Чи можуть метиси досягти успіху в удосконаленні?

Учитель: Чи може хтось удосконалюватися, чи може досягти успіху в удосконаленні, це залежить від самої людини. Якщо метис зможе старанно вдосконалюватися, він також може досягти Повної Досконалості. Коли він удосконалиться, то повернеться туди, звідки прийшов Юаньшень.

Учень: Минулого разу ви казали, що метис уже щось втратив.

Учитель: Він втратив тіло, що пов’язане з верхніми рівнями. Інакше кажучи, люди жовтої раси нагорі теж мають зв’язок із людьми жовтої раси, а люди білої раси нагорі мають зв’язок із людьми білої раси. А він втратив цей зв’язок.

Учень: Ви сказали, що Юаньшень у немовляти з'являється лише після його народження. Тоді чи правильно, що під час вагітності немовля ще не має життя? Будь ласка, поясніть.

Учитель: Це не так. Я раніше говорив, що будь-який предмет... коли виникає будь-який предмет, у нього входить життя. Коли на заводі виготовили якийсь предмет, ти бачиш його просто як предмет, але він має життя. Коли зародок немовляти в утробі матері ще зовсім крихітний, щойно з’явилася така грудка плоті, вона вже жива. А як вона живе без Юаньшень? Навіть без Юаньшень вона має життєздатність. Це тому, що людина, крім неї самої, ще має три душі та сім духів, як про це говорили в минулому в колах удосконалювальників. Звісно, вони говорили дуже огульно. Я лише розповідаю загалом. Інакше кажучи, у твоєму тілі, крім Юаньшень, ще існують інші елементи, які становлять людське життя. У фізичному тілі також існує життя в образі твоїх батьків. Образи батька та матері теж живі. Тіло людини із самого початку є дуже складним.

Учень: Чи вважається аборт убивством живої істоти?

Учитель: Так, це правда. Якщо під час вагітності роблять аборт, то це вбивство живої істоти. Не важливо, якою стала людська моральність і чи визнають це люди та людські закони. Такі закони не представляють Бога. Якщо ти вбив живу істоту, то це вбивство. Ти можеш сказати, що згідно із законами це не вважається вбивством. Так говорять люди. Ми виявили, що в просторі навколо пологових будинків перебувають численні немовлята. У них відсутні частини тіла, а деякі мають ціле тіло, однак ці крихітні малята не знають, куди їм іти. Ці життя прийшли, щоб переродитися, і повинні були мати якесь майбутнє. Можливо, вони мали прожити певну кількість років і потім знову увійти до кіл перероджень. Однак це життя ще не народилося, а ти його вбив. Тоді йому доведеться мучитися довгі роки. Це таке маленьке життя й таке самотнє, як його шкода! Йому треба чекати, поки всі роки його життя у світі людей, встановлені Небом, повністю минуть, і лише тоді воно може перейти в наступне переродження. Тобто ти відразу поставив його в таке гірке становище. Тож скажи, хіба це не вбивство живої істоти? Причому карма дуже велика.

Учень: Чи може людина ще вдосконалюватись із такою кармою?

Учитель: Вона може вдосконалюватись, звичайно, може. Але, як я вже казав, оскільки Закон Усесвіту перебуває в повній гармонії, то з погляду певного рівня Фа стає абсолютним. На різних рівнях є різний Закон, і що вищий рівень, то ясніше стає розуміння принципів. Це тому, що якщо ти справді зможеш досягти Повної Досконалості, то ці життя неодмінно стануть живими істотами у твоєму світі. Дехто може подумати: «Тоді давайте вбивати живих істот». Людина з такими думками безумовно не досягне успіху в удосконаленні. А якщо вона не зможе вдосконалитись, то не зможе й відплатити тим життям, яких убила. Ви розумієте, про що я кажу? Самовдосконалення може компенсувати завдану шкоду тим життям, але це має бути справжнє вдосконалення. Після досягнення Повної Досконалості дивляться на причинно-наслідковий зв’язок.

Учень: Я зробила аборт двадцять років тому, коли ще нічого не знала про це, і робити аборт дозволялося. Що трапиться, якщо зараз я почну вдосконалюватися? Адже це така велика карма.

Учитель: Ти просто вдосконалюйся. Насправді багато хто з нас життя в життя вчиняв невідомо які погані справи і, можливо, у якомусь житті створив неймовірно велику карму. Сьогоднішні люди дійшли до цього етапу, накопичивши величезну карму. Уже немає жодної людини, яка б не мала карми. Схоже, що навіть немає жодної людини, яка б не вчинила гріха вбивства. Під убивством необов'язково мається на увазі вбивство людини. Оскільки ми можемо тебе врятувати, і ти можеш удосконалюватися, до того ж ти вже отримала Фа, то не думай про ці речі. Просто зосередься на вдосконаленні, а про все інше я подбаю. Якщо ти досягнеш Повної Досконалості, усі ці справи буде залагоджено відповідним чином.

Учень: У Німеччині чимало учнів Фалунь Дафа є мисливцями. Вони кажуть, що лисиці опановують людське тіло, і це погано. Я все ще не можу це прийняти.

Учитель: Не говоритимемо про самих лисиць. Можливо, у майбутньому вони не існуватимуть. Але ми як удосконалювальники маємо максимальною мірою уникати вбивства живих істот. Адже ми повинні мати милосердя. Що стосується одержимості лихим духом лисиці, то багато лисиць набули надприродної сили, без якої вони не могли б вселитися в людину.

Учень: У майбутньому людям усе ще потрібно буде вдосконалюватися вгору?

Учитель: Коли настане це майбутнє, ви вже практично закінчите своє вдосконалення. До того ж це буде скоро. У майбутньому аудіо- та відеозаписи не залишаться людям, і люди не знатимуть мого образу. Дехто каже, що я видав безліч Небесних таємниць. Насправді люди в майбутньому не почують моєї лекції Фа. Зараз перехожі на вулицях зовсім не знають про це й не чули Фа. Звичайно, якщо ви будете по-справжньому вдосконалюватись, то досягнете Повної Досконалості й підете, а отже, я передавав Закон Пробудженим, і ці Небесні таємниці все ж таки не було розкрито людям. Майбутнє людство перейде в прекрасний період. Люди в майбутньому матимуть багато щастя. Водночас удосконалюватись їм буде порівняно важко. Це тому, що середовище буде гарним, і вже не буде так багато страждань, тому вдосконалюватись буде нелегко. Але, з іншого боку, це буде нормально: людський світ уже не буде таким гірким і поганим. Це буде період звичайного вдосконалення.

Самовдосконалення сповнене страждань. Йдеться не лише про страждання, які ти переживаєш. Раніше я казав: на висоті нестерпний холод. Те, що я говорю, відрізняється від того, що говорять звичайні люди. Інакше кажучи, коли підвищиться твій ступінь, зросте твій Гун, і в інших областях ти також відповідно підвищишся, зміниться і твій спосіб мислення, тоді ти виявиш, що людей, з якими ти маєш спільну мову, стане мало. У цьому сенсі ти почуватимешся дуже самотнім, і це завдаватиме тобі своєрідного душевного страждання. Слідом за цим з'явиться такий стан: здається, ніби нема про що говорити зі звичайними людьми, спілкування з ними стає менше, навіть із членами сім'ї. Гарантую, що так буде. Але все це нормально, нам просто треба максимально постаратися збалансувати ці стосунки. Адже вас уже справді не можна вважати звичайними людьми. Ви вже стали священними, ви вже не є звичайними людьми... У минулому, коли вдосконалювальники йшли в ченці, то їх уже вважали напівбогами. Звичайно, сучасні ченці не такі, вони не мають такої якості. Чому, щойно пішов у ченці, його вважали за напівбога? Раніше, коли вдосконалювальник ішов у ченці, він повністю обривав зв'язки зі світом. Подумайте, хіба він усе ще людина? Звісно, він уже відрізнявся від людини. Люди не можуть жити у відриві від усіх цих життєвих справ. Пройшовши якийсь період удосконалення та по-справжньому підвищившись, ви виявите, що не маєте пристрасті до того, до чого зазвичай прив'язані люди; те, про що люди люблять із захопленням говорити, вам здаватиметься нудним.

Тоді між вами та людьми неодмінно виникне розрив, який ставатиме дедалі більшим. Однак вам не треба надто багато думати про це. Щойно увійдете в такий стан, ви поступово почнете торкатися речей, яких повинні торкатися. Так поступово ви досягнете відкриття Гун та Прозріння. Ви маєте свої радості. Люди мають свої радості, а Пробуджені, звичайно, мають свої.

Учень: Діти, які виросли в США, погано знають китайську. Чи потрібно в майбутньому відправити їх назад до Китаю?

Учитель: Скажу вам, що я побував за кордоном у багатьох місцях і скрізь бачив цю проблему. Тому часто, коли я зустрічаюся з учнями, кажу, щоб вони обов'язково вчили своїх дітей китайської мови — не можна втрачати особливості своєї жовтої раси. Адже тобі немає місця в Небесному світі білих людей. Ти маєш повернутися до Небесного світу людей жовтої раси. Якщо, вивчаючи Закон, ви не зможете зрозуміти його справжнього змісту, це буде найбільшою проблемою. Книги, які зараз перекладено різними мовами, лише дають людям можливість зрозуміти Фа в цей перехідний період. Це як книга «Фалуньгун» — вона також лише дає людям можливість познайомитися із Фа. А для справжнього вдосконалення потрібно читати книгу «Чжуань Фалунь». Книги, перекладені іноземними мовами, лише дають можливість поступового пізнання. Якщо справді хочеш практикувати самовдосконалення, ти маєш читати оригінал. Лише в оригіналі ти можеш зрозуміти, що до чого. Хоч як добре було зроблено переклад іноземною мовою, він є поверховим і не має внутрішнього змісту. Ось чому багато хто з нас під час читання книги щоразу отримує різні враження. Одне й те саме речення, коли ти його читаєш, перебуваючи на різних ступенях, дає зовсім нове враження.

Учень: Деякі учні-ветерани не хочуть обмінюватись думками під час обговорення з новими учнями. Чи є таке явище нормальним?

Учитель: Ми не маємо жорсткого правила, щоб усі обов'язково приходили на майданчики для практики та разом виконували вправи. Я лише кажу, що на майданчику для практики, коли всі разом роблять вправи та спілкуються одне з одним, підвищення відбувається швидко — це корисно для підвищення учнів. Якщо хтось хоче практикувати вдома, то нехай практикує вдома, це не має значення. Багато наших учнів, які практикують удома, вдосконалюються дійсно непогано. Але є й такі, які не можуть старанно вдосконалюватись. Чимало з них практикують удома. Тому не можна підходити до цього питання з єдиною міркою і також не можна когось примушувати. Самовдосконалення залежить від серця людини. Якщо хтось каже, що в душі він не хоче вдосконалюватись, то який сенс його примушувати? Хіба не так? Якщо він не хоче стати Буддою, то навіть Будда нічого не зможе вдіяти. Людина має сама захотіти. Але ти вважаєш, що якщо він вийде з дому, це допоможе нам поширювати Закон; тобі здається, що це добре, тому радиш йому вийти, щоб допомогти решті. Насправді це необов'язково так. Удосконалюватися вдома чи за межами дому — однаково.

Нині я виявив ще одну проблему. Звичайно, це не те питання, яке ти щойно порушив. Ми помітили, що в материковому Китаї багато перших учнів-ветеранів не виходять практикувати на вулицю, а майже всі, хто виходить, не чули безпосередньо моїх лекцій Фа. Таких дуже багато. Оскільки це та форма, за допомогою якої поширюється наш Фа, вона залишилася для вас, і майбутні покоління теж повинні будуть чинити так само. Вона дуже добра. Це не означає, що ті, хто практикує вдома, нікуди не годяться. Багато хто з них удосконалюється вже дуже добре. Вони помітили, що не мають спільної мови з новими учнями, які тільки почали практикувати й ще не набули глибокого розуміння Закону. Виникає така проблема. Вони вважають, що речі, які із захопленням обговорюють учні, є пристрастями. Їм некомфортно це слухати. Можливо, це і є причина, через яку вони не приходять. Існує така ситуація. Зазвичай, коли люди щось роблять, вони мають пристрасть і мету. Якщо людина вдосконалюється дуже добре, то вже не має ніяких пристрастей звичайних людей, і їй буде важко перебувати разом зі звичайними людьми. Вона не виносить жодної фрази, яку говорить ця людина. Кожне висловлювання, кожна думка, усі ідеї звичайної людини мають якусь мету. Коли твоє мислення дуже чисте, коли в ньому нічого немає, тоді ти знатимеш усе, що думають інші. Тоді ти не зможеш винести жодної думки, жесту, руху чи висловлювання звичайної людини. Тобі буде тяжко це прийняти. І тобі також здаватиметься, що ти не зможеш їй усе це пояснити. Тому вони й не виходять. Таке також буває, але не завжди. Я все ж таки думаю, що новим учням найкраще виходити на практику. Чому? Тому що це справді корисно для твого підвищення. Якщо не будеш виходити на практику, а робитимеш вправи вдома, намагаючись усе усвідомити сам, ти, звичайно, теж зможеш усвідомити, але процес буде дуже повільним. Хто ж не хоче старанно просуватися вперед? Кому не хочеться якнайшвидше підвищитися?

Учень: Коли ми щось робимо, але не знаємо, чи потрібно це робити, то як у такому разі керуватися «Чжень-Шань-Жень»?

Учитель: Власне, суть не в тому, потрібно щось робити чи ні. Ти не знаєш відповіді тому, що зазвичай люди, оцінюючи, чи є щось добрим, чи поганим, в'язнуть у конкретних справах. З таким підходом не зможеш правильно оцінити. Чому я можу побачити все, що пов'язане з нинішнім станом розвитку людства? Я можу все ясно розповісти, тому що не перебуваю в цьому. Коли ви розглядаєте якусь проблему, не треба занурюватись у неї. Не розглядайте проблему ізольовано всередині цієї проблеми. Вийдіть із неї та погляньте зовні, подивіться, чи відповідає вона «Чжень-Шань-Жень». Як би вчинив той, хто добре вдосконалюється, чи Пробуджений, чи Бодхісатва? Подумайте про це таким чином, і, щойно з'явиться праведна думка, одразу дізнаєшся, як треба вчинити.

Учень: Складне середовище народжує видатних людей. Середовище в материковому Китаї, безумовно, набагато складніше, ніж у США. Тому вдосконалення в Китаї відбувається швидше.

Учитель: Скрізь складно, але складно по-своєму. У материковому Китаї дуже сильні душевні тертя між людьми. Там люди будують хитрі підступи одне проти одного. А в США поверхнева культура зазнала серйозних руйнувань і яскраво проявляється диявольська природа. Усюди можна вдосконалюватись.

Учень: Повітря сильно забруднене. Це погано для вдосконалення?

Учитель: Ні. Для нас, удосконалювальників, це не проблема. Оскільки твоє тіло поступово замінюється високоенергетичною речовиною, ці речі не можуть тебе забруднити.

Учень: Чи може вдосконалення вплинути на зовнішнє середовище, зокрема на природу, суспільство, або коло спілкування та життєве середовище самого практикувальника? Чи може вдосконалення просувати ці речі в позитивний бік, у бік «Чжень-Шань-Жень»?

Учитель: Це відіграє таку роль, але дуже тонко, тому нелегко це помітити. Усе, що пов'язане з тобою, непомітно змінюється. Зміни відбуваються у двох напрямках: одні люди від вас віддаляються, а інші з вами зближаються, тобто все змінюється на краще. Деякі йдуть від вас. Не годяться, тому й пішли. Неодмінно так і буде. Зміни дуже тонкі.

Учень: Майстре, у чому все-таки різниця в ефекті між одинарним і парним схрещуванням ніг під час медитації?

Учитель: Тут існує певна основа вдосконалення, певний механізм. У нашому комплексі вправ установлено механізм парного схрещування ніг. Він нагадує машину, у якій шестерні встановлено в такий спосіб. Якщо ти хочеш переставити їх по-іншому, то ця машина нічого не робитиме. Але це не настільки абсолютно, тому що деяким людям потрібний процес поступового підвищення. Якщо не можеш одразу схрестити ноги, то досягни цього поступово. Тобто ми все ж таки маємо спосіб це вирішити. Але тобі треба якнайшвидше наздоганяти інших.

Учень: Якщо в парному схрещуванні ніг не можу досягти спокою, не можу досягти «дін» (стійкої медитації), це свідчить про те, що я маю дуже низький ступінь, не можу піднятися до високого рівня?

Учитель: Якщо ти, щойно сівши, одразу можеш увійти у стан стійкої медитації, то твій нинішній рівень уже досить високий. У книзі про це написано. Якщо ти ніяк не можеш поринути в стійку медитацію, то сприймай ті думки, що не можеш приборкати, як чужі. Насправді скажу вам, що ці думки й справді не є тобою. Вони сформовані з набутих у процесі життя уявлень та розумової карми. Ти хочеш сісти в медитацію та поринути в спокій, а чому вони не заспокоюються? Вони тебе не слухають. Хіба в такому разі вони можуть бути тобою? Це клекоче карма. Тому тобі треба вважати, що це хтось інший. У міру ослаблення пристрастей, поступово ти зможеш занурюватись у дедалі глибший спокій, і твій рівень також зростатиме.

Учень: Під час виконання вправ я постійно відчуваю сонливість. Скажіть, чи слід мені поспати? Чи це демон, із яким треба боротися?

Учитель: Сам собою сон — не демон. Це чинник, який дає тобі необхідний відпочинок. Це також одна з речей, факторів, із яких складається Всесвіт. Однак для вдосконалювальника, якщо він спить під час практики, сон також може відігравати роль демона, який не дає йому вдосконалюватись. Сам собою сон не демон, але може відігравати таку роль. З іншого боку, це також відіграє роль посилення твоєї волі. Хіба тобі не треба вдосконалювати свою волю? Потрібно її посилити. Стримування сну якраз і посилює волю. Це також удосконалення. Водночас почуття сонливості під час виконання вправ є результатом дії розумової карми.

Учень: Я хочу запитати, що таке Енергетичний механізм?

Учитель: Енергетичний механізм — це динамічний механізм, що складається з ультрамікроскопічної матерії Гун, матерії, яку люди не бачать. Цей механізм має форму, але вона невидима для людини. У майбутньому, коли вдосконалишся до певного ступеня, і небесне око буде відкрито порівняно добре, то зможеш його побачити. Він схожий на пояс, білий пояс, що обертається поза твоїм тілом. Однак він пов'язаний із Фалунь, який перебуває у твоєму енергетичному центрі. Коли виконуєш вправи, цей механізм постійно посилюється. Чим він потужніший, тим ефективніше здійснює автоматичне загартування Гун. Тобто він обертається навіть тоді, коли ти не виконуєш вправи. Він допомагає тобі автоматично практикувати. У всіх п'яти вправах, яких ми навчаємо, циркулює такий механізм. Тому, коли ти стоїш, не рухаючись, цей механізм у твоєму тілі рухається туди й назад, активізуючи еволюцію всього тіла.

Учень: Чи є гімн у світі Фалунь?

Учитель: Це було б схоже на рекламу, на людські речі. Як може Закон Будди бути таким несерйозним? Нині люди вже олюднили Будд. Однак Будда — це незрівнянно великий Просвітлений. У минулому, коли люди згадували Будду, то в їхній душі виникало почуття безмежної святобливості. Нині ж вони говорять про Будду в довільній манері. Статуї Будд, Бодхісатв, Святої Марії ставлять на цвинтарі, тим самим ображаючи їх. Їх оточили могилами померлих. Люди самі не знають, що вчиняють. Вони вважають, що це добре. Вони хочуть, щоб Будди, Бодхісатви, Свята Марія дбали про мертвих. Прямо командують Пробудженими. Хіба не так? Насправді люди додумались до такого через своє гріховне мислення. Кажуть, що в багатьох практиках цігун займаються якимись танцями, співають пісні. Який стосунок мають ці речі до самовдосконалення? До того ж вони ще й посилюють пристрасті людей до почуттів. Це є проявом того, що до Будд, Даосів і Просвітлених ставляться з людськими думками та людським способом мислення. Насправді про це взагалі не можна думати, використовуючи людське мислення. Ти зможеш досягти Повної Досконалості тільки тоді, коли будеш добре вдосконалюватися й коли позбавишся цих людських думок.

Учень: Наше життя проходить у стані діяльності. Ми маємо в нашому повсякденному житті відкинути різні бажання. Іноді я не можу розібратися в цьому, тому хвилююсь.

Учитель: Ти маєш на увазі, що під час нашого вдосконалення виникає відчуття, що вже з'явилося деяке розуміння Фа, що треба підвищитись, потрібно усунути деякі думки, однак виявляєш, що ці думки все ще існують. Це ставить тебе в скрутне становище: «Чому я все ще маю такі думки?» Виникає внутрішня суперечність. Чи не так? Скажу вам — минулого разу я вже розповідав про це питання — якщо ми видалимо всі твої думки, які дають вам змогу жити повсякденним життям серед звичайних людей, то ти й дня не зможеш залишатися тут. Усе, що роблять люди, базується на їхніх пристрастях. Ти не зможеш винести жодної людської думки. Ви не уявляєте, як це — перебувати разом з людьми в разі, коли ви вже не маєте таких думок. Отже, щоб ти міг удосконалюватись серед звичайних людей, перетворення найбільш поверхневої частини людини відбудеться лише під час досягнення Повної Досконалості. Тоді всі ваші пристрасті буде видалено.

Учень: До якого Небесного світу підуть представники білої раси після досягнення Повної Досконалості?

Учитель: Я вже говорив про це питання. Деякі з нас могли побачити в «Чжуань Фалунь» образи Будд. Деякі могли у версії «Чжуань Фалунь» англійською мовою побачити образи Пробуджених, одягнених як Діва Марія та Ісус, тобто в образі білих людей. Вони проявляються в кожному слові. Хоча ви вдосконалюєтеся за нашим Дафа — я казав, що ми належимо до системи Будди — проте я передав вам властивість усього Всесвіту, це принципи Всесвіту, Фа Всесвіту. У такому разі, він, звичайно ж, охоплює й Пробуджених в образі білих людей. Якщо біла людина досягне Повної Досконалості, то вироблений у її тілі Гун також матиме образ білої людини, і після досягнення Повної Досконалості вона піде в Небесний світ білих людей. Усі вироблені нею немовлята (Їнхаї) матимуть крильця. Звісно, аналогічно відбувається й у системі Дао.

Учень: Як погашати гріхи, які виникли внаслідок убивства живих істот?

Учитель: Багато наших учнів у процесі вдосконалення стикалися з деякими небезпечними випадками: автомобільними аваріями, падіннями з висоти та багатьма іншими пригодами. Після цих інцидентів наші учні дуже раділи в душі. Це було варте того, щоб зрадіти. Звичайно, як я вже розповідав у Законі, це рівнозначно тому, що відшкодував дуже велику карму, створену в минулому, і навіть відшкодував гріх убивства. Якщо справді погасив борг за відібране життя, то твоє ім'я буде викреслено зі списків пекла. Це тому, що ти вже заплатив за те відібране життя.

Не думай, що тебе просто вдарила машина, і з тобою нічого не сталося. Насправді в цей момент помер один ти, утворений із карми. Причому те тіло мало думки, серце, кінцівки, утворені з твоєї поганої карми. Воно померло внаслідок аварії, але воно повністю складалося з карми. Ми зробили для тебе таку велику добру справу, усунули таку велику карму, заплативши таким чином за відібране тобою життя. Ніхто більше такого не робить. Ми робимо це саме тому, що ви можете вдосконалюватись. Коли ви зрозумієте це, вам не буде нічим віддячити.

Учень: Як саме ми досягатимемо Повної Досконалості?

Учитель: Метод практики, який ми передаємо, спрямований на перетворення тіла людини в тіло Будди. Ми йдемо саме таким шляхом. Ми не йдемо шляхом нірвани, шляхом запалення веселкою і також не йдемо шляхом системи Дао, коли даос перетворює бамбукову палицю на своє тіло, яке потім ховають замість нього, а сам він зникає. Ми відкрито й благородно дамо людям побачити, як ви досягнете Повної Досконалості, тому що ваше тіло вже буде повністю перетворено.

Учень: Учитель говорив, що під час удосконалення серед звичайних людей потрібно добре виконувати свою повсякденну роботу... Я хочу знайти роботу, яку можна було б добре робити, не витрачаючи на це багато часу. Решту часу я хочу присвятити вдосконаленню.

Учитель: Усі мають такі думки. Ви хочете знайти легку роботу, щоб мати багато часу для вдосконалення, і водночас хочете добре виконувати роботу. Але думка залишається думкою. Ваші мотиви, можливо, пов'язані з бажанням удосконалюватися, але часто не все може реалізуватися так, як ми того хочемо. Це тому, що ситуація кожної людини своя. Якщо тільки ти не матимеш сильної пристрасті до того, що неодмінно має бути саме так, моє тіло Закону все добре тобі влаштує. Маючи нормальну роботу, можна вдосконалюватися.

Учень: Деякі учні відчувають різницю, коли читають «Чжуань Фалунь» китайською в традиційному та спрощеному накресленні.

Учитель: Начебто різниці немає, має бути однаково. Але є один момент: у материковому Китаї після «культурної революції» мислення людей дуже змінилося. У тайванців, китайських емігрантів та етнічних китайців, які живуть за межами Китаю в країнах Південно-Східної Азії, мислення в цій області дещо відрізняється. Чи не так, що коли ви читаєте «Чжуань Фалунь» з ієрогліфами в традиційному накресленні, то вам легко дотримуватися своїх початкових уявлень, а щойно починаєте читати в спрощеному накресленні, то відчуваєте, що занурюєтесь у думках у різні неприйнятні для вас речі в Китаї? Насправді це твій психологічний бар'єр.

Учень: Іноді коли читаю «Чжуань Фалунь», то не хочу зупинятися. Але також хочеться робити вправи.

Учитель: Якщо читаєш «Чжуань Фалунь» і не хочеш зупинятися, то й читай більше. Це нормально. Вправи можна зробити пізніше. Більше читати книгу — це добре. Вивчення Фа є дуже важливим.

9933993.xyz > КНИГИ